Сид Юкрейн - семена подсолнечника, технологии выращивания подсолнечника, удобреня для подсолнечника, гербицид по подсолнечнику, унас цена лучшая.Виробництво високоякісного гібридного насіння кукурудзи — досить трудомісткий і складний процес. Успіх його залежить від уміння насіннєводів досягати максимальної запрограмованої генетичної основи матеріалу, який розмножується, сортової чистоти, фізичної повноцінності, високих посівних і врожайних якостей насіння.

Основа системи насінництва кукурудзи (і сорго), яка була прийнята ще в 1976 році з деякими доповненнями зберігається до цього часу. Перша її ланка — науково-дослідні заклади — оригінатори нових гібридів і сортів кукурудзи. На них покладені наступні обов’язки: покращувати батьківські форми гібридів і сортів, продукувати вихідний насіннєвий матеріал (оригінальне насіння та еліту), надавати допомогу насінгоспам. Складовою цієї ланки є дослідні господарства науково-дослідних установ та навчальних закладів. Вони репродукують оригінальне та насіння першої репродукції всіх самозапилених ліній і сортів, простих міжлінійних гібридів як батьківських форм районованих гібридів, а також насіння еліти районованих сортів кукурудзи для продажу спеціалізованим насінгоспам. Загальна кількість дослідно-виробничих господарств в Україні біля 170.

 Друга ланка — спеціалізовані насінницькі господарства. Вони продукують насіння районованих простих, трилінійних, подвійних та інших гібридів і сортів кукурудзи. Сіють кукурудзу в сільськогосподарських підприємствах насінням гібридів першого покоління, а сортами — не нижче ІІІ репродукції. До системи насінницьких господарств входять і насіннєобробні заводи. Вони зобов’язані висушити, обмолотити, відкалібрувати і протруїти насіння кукурудзи, довести посівний матеріал до необхідних кондицій і продавати його кукурудзосіючим господарствам, фермерам та орендаторам.

Насінництво кукурудзи розпочинається з вирощування і розмноження батьківських форм, від схрещування яких одержують насіння першого покоління. Розмноженням батьківських форм займаються відділи насінництва науково-дослідних і навчальних закладів та окремі насінницькі господарства цих закладів. Батьківськими формами є самозапилені лінії, прості й трилінійні гібриди, а також сорти.

В процесі розмноження батьківських форм насіннєводам необхідно забезпечити: збереження лінії, гібриду чи сорту в генетичній чистоті (в тому числі стерильних аналогів, закріплювачів стерильності й відновлювачів фертильності); підвищення коефіцієнту розмноження; одержання насіння з високими схожістю, енергією проростання і врожайністю.

1. Вирощування насіння фертильних ліній

При вирощуванні насіння звичайних фертильних ліній весь матеріал послідовно проходить через три розсадника: 1) добору; 2) насіннєвий; 3) еліти.

У розсадник добору насіннєвий матеріал відбирають із найтиповіших рослин родини. Посів проводять методом половинок. Через кожні 10-20 родин висівають стандарт — еліту певної лінії. Проводять фенологічні спостереження — від сходів до збирання врожаю. Заключну оцінку типовості насіннєвого матеріалу здійснюють за результатами аналізу качанів. При ній враховують колір тичинкових ниток і тичинок, тип і розмір волоті, господарсько-біологічні показники структури врожаю та деякі інші показники. Нетипові родини і рослини з розсадника не видаляють, а лише оцінують ступінь їх типовості, щоб далі використовувати насіння лише типових родин.

Насіннєвий розсадник закладають щорічно на ділянках з обов’язковою просторовою ізоляцією. Посів у ньому проводять тільки частиною того насіння, яке перевірене в розсаднику добору і є типовим для форми, яка розмножується. В послідуючі 2-3 роки висівають насіння типових качанів, відібраних вже в насіннєвому розсаднику. Насіння кожної родини висівають окремими рядками без ізоляції одна від іншої.

Протягом періоду вегетації, до початку цвітіння, нетипові родини і рослини вибраковують. Під час збирання додатково вибраковують качани за ознаками. Врожай типових родин об’єднують в одну партію, яку називають оригінальним насінням (ОН) самозапиленої лінії чи іншої батьківської форми.

Оригінальне насіння висівають в розсаднику еліти. Тут продовжують добір за типовістю і видаляють домішки, гібридні рослини, які утворилися в результаті перехресного запилення з іншими формами.

На ділянках розмноження самозапилених ліній першої та другої репродукції проводять сортові прополювання та заходи щодо попередження засмічення іншими формами кукурудзи. Паралельно з розмноженням батьківських форм при створенні еліти рекомендують періодично оцінювати їх і відбирати за комбінаційною здатністю.

2. Вирощування насіння стерильних аналогів та аналогів — закріплювачів стерильності

В розсаднику добору висівають кукурудзу насінням із качанів, відібраних у насіннєвому розсаднику, або ж на ділянці розмноження стерильної лінії. При цьому самозапилюють найбільш типові рослини лінії — закріплювача стерильності в межах родини. Одночасно частиною пилку цієї ж рослини запилюють найбільш типові рослини стерильного аналогу лінії. Насіння, одержане від кожної пари качанів, висівають в розсаднику добору окремими суміжними рядами, а залишки зберігають. Через кожні 10-20 пар родин висівають як стандарт два рядки еліти даної лінії, один з яких є стерильним аналогом, другий — закріплювачем стерильності. Протягом вегетації нетипові пари родин, в яких стерильний аналог дав хоча б окремі рослини з квітучими мітелками, вибраковують.

Насіннєвий розсадник закладають щорічно парними родинами — стерильну материнську форму висівають поряд із закріплювачем стерильності. Нетипові пари родин чи родини, у яких на рослинах стерильного аналогу з’явилися хоча би поодинокі квітучі мітелки, вибраковують повністю до цвітіння, або ж на самому його початку. Під час збирання додатково вибраковують нетипові качани родин, які залишаються для розмноження.

Врожай з рослин типових пар родин стерильних аналогів і аналогів — закріплювачів стерильності збирають окремо. Так створюють супереліту стерильну і супереліту закріплювача. Спочатку збирають врожай закріплювача, а потім стерильну форму.

Розсадник еліти закладають щорічно. Висівають рядками насіння супереліти стерильного аналогу та аналогу — закріплювача стерильності. До останнього підмішують насіння маячної культури. В період вегетації кукурудзи проводять сортові прополювання з видаленням нетипових рослин. При вирощуванні еліти стерильної самозапиленої лінії рослини з рядків аналога — закріплювача збирають до настання повної стиглості, щоб не допустити засмічення стерильної лінії.

За необхідності посіви для розмноження аналога лінії-закріплювача розміщують на ізольованій ділянці з просторовою ізоляцією. Насінницька робота з лініями — закріплювачами стерильності направлена на підтримання типовості і здатності зберігати повну стерильність в простому материнському гібриді.

У розсаднику добору, який закладають один раз в 3-4 роки, висівають насіння від самозапилених рослин ліній — закріплювачів стерильності. Одночасно з самозапиленням ці рослини схрещують з тією стерильною лінією, з якою вона бере участь в материнському простому гібриді. Насіння від самозапилення висівають окремими рядками методом половинок і тут же без ізоляції через рядок з ними висівають родини стерильного гібриду, отримані з участю самозапилених рослин. Родини, які були не повністю стерильними в гібриді, вибраковують під час цвітіння. Родини також оцінюють за їхньою типовістю.

Насіннєвий розсадник формують половинками родин після того, як в розсаднику добору самозапилені рослини перевірені на закріплюючу здатність і на типовість. Далі насіння вирощують згідно правил, прийнятих для звичайних ліній. Насіннєвий матеріал еліти лінії — закріплювача стерильності вирощують за загальноприйнятою методикою.

3. Вирощування насіння батьківських форм — відновлювачів фертильності

В процесі насінництва гібридної кукурудзи необхідно контролювати здатність лінії відновлювати фертильність. Цю роботу проводять періодично, один раз у 3-4 роки. Для цього в розсаднику добору насіння самозапилених і їхніх гібридних качанів висівають парами з розрахунку 25-30 зерен родини лінії та 80-100 зерен гібриду. Родини оцінюють за типовістю та чоловічою стерильністю. В результаті відбирають типові родини з відновлюючою здатністю не нижче 50% та з фертильністю не нижче 75%. Залишки насіння родин, які отримали позитивну оцінку в розсаднику добору, висівають у насіннєвому розсаднику. Нетипові й стерильні рослини в межах родини, а при необхідності навіть окремі родини вибраковують.

В наступні роки розсадник формують насінням качанів, відібраних на типових сім’ях, які мають повністю фертильні, або ж мінімальну кількість стерильних рослин. Насіння еліти і послідуючих репродукцій вирощують за методикою, прийнятою для звичайних ліній.

4. Вирощування насіння простих гібридів — батьківських форм складних гібридів

Виробництво гібридного насіння першого покоління покладено на насінницькі господарства першої групи, а в деяких районах і на насінницькі господарства науково-дослідних закладів. У них також необхідно дотримуватись правил збереження матеріалу, який розмножується в генетичній чистоті: просторової ізоляції, використання для посіву достовірно відомих батьківських форм, повного виключення можливого механічного змішування тощо.

В насінгоспах першої групи звичайно репродукують насіння від парних, тобто міжлінійних або ж сортолінійних схрещувань. Отримане насіння простих гібридів може використовуватись як для товарних посівів на великих площах у сільськогосподарських підприємствах, так і для подальших схрещувань. Прості міжлінійні або ж сортолінійні гібриди можуть застосовуватись для отримання насіння подвійних міжлінійних гібридів.

При вирощуванні насіння простих міжлінійних та лінійно-сортових гібридів на фертильній основі для подальшого використання на ділянках гібридизації при появі волоті на материнських рослинах їх слід відразу ж обірвати (видалити). Качани материнських рослин в цих умовах сформують насіння лише після запилення висіяними поряд батьківськими рослинами і будуть мати гібридну природу (табл. 7.4).

При вирощуванні насіння простого міжлінійного або ж сортолінійного гібриду на стерильній основі з послідуючим використанням у товарних посівах необхідно материнську форму висівати поряд з опилювачем-відновником фертильності. При вирощуванні насіння міжлінійного гібриду на стерильній основі з подальшим використанням його як материнської форми для отримання на стерильній основі трилінійного чи подвійного міжлінійного гібриду необхідно також материнську лінію висівати поряд із запилювачем, але закріплювачем стерильності. При вирощуванні насіння подвійного міжлінійного гібриду на стерильній основі посів стерильної материнської форми проводять сумісно з батьківською, яка володіє здатністю відновлювати фертильність пилку. Гібридне насіння першого покоління формується на качанах материнських рослин. Для того щоб збільшити вихід такого насіння з одиниці площі, на ділянках гібридизації, як правило, висівають почергово 4 рядки материнської і 2 рядки батьківської форми. При такій схемі посіву 66% врожаю буде гібридним. Добрі результати можна одержати і при чергуванні 6 рядків материнської форми з 2 рядками батьківської. В цьому випадку гібридне насіння складе 75% врожаю.

5. Насінництво сортів кукурудзи

Елітне насіння сортів кукурудзи вирощують селекційно-дослідні установи в областях, де ці сорти районовані або ж є батьківськими компонентами гібридів. До сьогодні на полях сільськогосподарських підприємств вирощують три сорти кукурудзи: Одеська 10, Закарпатська місцева зубовидна і Дніпровська 238. Високу типовість сортового насіння підтримують застосуванням відповідних методів масового чи індивідуального доборів.

Сортову типовість насіння еліти першої й послідуючих репродукцій підтримують створенням умов, які виключають можливість біологічного засмічення, тобто запилення іншими сортами чи формами кукурудзи, а також усуненням механічного змішування сортів під час збирання, обробки та зберігання насіння. З цією метою насіннєві качани ретельно перебирають, вибраковують нетипові. При необхідності проводять сортові прополювання в період вегетації рослин.

При вирощуванні насіння стерильних аналогів сортів і аналогів — закріплювачів стерильності матеріал обов’язково перевіряють послідовно в таких розсадниках:

Розсадник добору. Формують один раз у 3-4 роки насінням, отриманим у насіннєвому розсаднику від самозапилення рослин закріплювача і схрещування їх з рослинами стерильного аналогу. Кількість рослин самозапилених і схрещуваних пар закріплювача та стерильних рослин повинно бути не менше 400-500. Розсадник можна формувати без дотримання просторової ізоляції.

Насіннєвий розсадник засівають тільки залишками насіння самозапилених родин і рослин, котрі в розсаднику добору виявилися повністю стерильними. Висівають їх на ізольованих ділянках у два строки. Ряди зі стерильним потомством чергують з потомством їх аналога -закріплювача. Під час цвітіння перевіряють повноту стерильності й видаляють терміново всі пари родин, у яких в стерильного аналогу з’являються навіть поодинокі фертильні рослини. Ряди рослин закріплювача і стерильного аналогу сорту збирають окремо і об’єднують у дві партії, присвоюючи їм назву супереліти стерильного аналогу і супереліти закріплювача.

Розсадник еліти. В ньому висівають рядами почергово насіння стерильної форми і аналогу -закріплювача. При цьому для розпізнавання до насіння аналогу-закріплювача підмішують насіння маячної культури. Для запобігання засмічення стерильної форми урожай зерна з рослин закріплювача після проведення польової апробації збирають на початку фази воскової стиглості й видаляють з поля.

Елітні рослини закріплювача стерильності розмножують на окремій ізольованій ділянці. Розмножують насіння стерильної форми еліти до першої репродукції в селекційно-дослідних закладах. Контроль відновлювальної здатності сортів — відновлювачів фертильності проводять один раз у 3-4 роки.

В період цвітіння на ділянці розмноження еліти сорту — відновлювача відбирають 400-500 типових рослин. Кожна з них самозапилюється і одночасно частина пилку використовується в схрещуваннях зі стерильними рослинами материнської форми того гібриду, в якому сорт — відновлювач використовують в ролі батьківського. Після збирання врожаю від самозапилення і схрещування відбирають типові, добре розвинені гібридні качани, насіння з яких висівають парами в розсаднику добору. Тут родину сорту оцінюють за типовістю та чоловічою фертильністю.

Залишки насіння зразків самозапилених качанів, які одержали позитивну оцінку в розсаднику добору, наступного року породинно висівають в насіннєвому розсаднику для розмноження. Нетипові та стерильні рослини в межах кожної родини, а при необхідності й родини повністю вибраковують. Після збирання і бракування за ознаками качана врожай об’єднують в одну партію і документують як супереліту. В послідуючі 2-3 роки насіння супереліти перевіряють шляхом масового добору на посівах еліти.

6. Насінництво синтетиків (гібридних популяцій)

Синтетики у кукурудзи створюють в селекційних закладах цілеспрямованим вільним перезапиленням або схрещуванням між групами спеціально підібраних вихідних форм. За якістю вихідні форми компонентів можуть бути подвійні, прості міжлінійні або ж сортолінійні гібриди, а також самозапилені лінії. На відміну від сортів, які репродукуються шляхом розмноження насінням попередньої репродукції, гібридні популяції відтворюються повторно (у міру потреби) із компонентів, використаних при качанному доборі вихідних батьківських форм. При такому підборі компоненти послідуючої репродукції суттєво не відрізняються за врожайними та іншими властивостями від першої, що дозволяє у виробничих посівах використовувати їх на насіннєві цілі протягом чотирьох репродукцій.

Вихідні компоненти для створення еліти гібридної популяції можна підбирати різними способами: 1) вільним перезапиленням групи компонентів у необхідному кількісному співвідношенні з послідуючим випробуванням потомства; 2) поступовим схрещуванням декількох ліній чи гібридів.

Для створення гібридів схрещуванням батьківських форм, при використанні синтетиків, при розмноженні самозапильних ліній, а також при вирощуванні насіння вищих репродукцій повинна обов’язково дотримуватись просторова ізоляція.

7. Особливості насінництва на стерильній основі

Гібридне насіння першого покоління (F1) вирощують в насінницьких господарствах на ділянках гібридизації, де обов’язковою умовою є посів батьківських форм з певним співвідношенням материнської та батьківської форм (4:2; 6:2; 8:4; 10:2; 12:4 тощо) для повного їх перехресного перезапилення.

Важливою умовою, яка враховується при розмноженні батьківських форм гібридів, є визначення типу стерильності материнських форм. Вітчизняні материнські форми володіють молдавським та парагвайським. Відношення материнської форми до цих типів позначається початковими буквами типу стерильності: М (молдавський) та С (парагвайський).

Гібридне насіння кукурудзи першого покоління на стерильній основі вирощують за схемою відновлення або ж змішування. Використання в схрещуваннях тієї чи іншої батьківської форми залежить від її біологічних особливостей. Якщо вона відновлює фертильність в першому поколінні у 35-50% гібридних рослин, то такий гібрид вирощують за схемою І. Особливістю насінництва гібридів за схемою ІІ (змішування) є неспроможність батьківської форми відновлювати фертильність. Зерно на материнських рослинах не утворюється через відсутність життєздатного пилку. Тому на ділянках гібридизації крім батьківської висівають стерильну та фертильну материнські форми. При збиранні насіння цих материнських форм змішують.

8. Методи покращення батьківських форм гібридів

Для більш повного використання ефекту гетерозису необхідно постійно піклуватися про поліпшення батьківських форм. Для цього застосовують наступні методи:

Сестринські схрещування. Модифіковані гібриди переважають над гібридами від оригінальних ліній врожаєм зерна, підвищується врожай самих материнських форм, зберігається комбінаційна здатність.

Бекросні (насичуючі) схрещування з успіхом застосовують при створенні стерильних аналогів — закріплювачів стерильності та відновлювачів фертильності ((А х В) х В); ((С х Д) х Д) тощо.

Контроль за цвітінням та запиленням. Контроль за станом рослин на ділянках розмноження батьківських форм і гібридизації, за своєчасним і високоякісним проведенням агротехнічних і насінницьких заходів здійснює агроном — насіннєвод. Окремі важливі умови отримання високоякісного насіння (співпадання строків цвітіння качанів на материнських і волотей на батьківських рослинах, розтягнутий період утворення пилку тощо) повинні передбачатись і здійснюватись під час сівби кукурудзи.

На 40-50 день після сходів проводять оцінку рослин на типовість для розмножуваної лінії гібриду. Слаборозвинені й хворі, і, навпаки, не в міру високорослі рослини, що володіють гетерозисом внаслідок гібридного походження, повинні ще до викидання волоті бути вибракуваними.

При створенні гібридів на стерильній основі у рослин материнської форми перевіряють відсутність пилку у волотях. В разі виявлення у 3-4-х рослин волотей з нормально розвиненим пилком, тобто здатних самозапалитись насіннєвод повинен видаляти волоті вручну з материнських рослин. На ділянках, де виробництво гібридного насіння проводиться на фертильній основі, волоті на материнських рослинах видаляють відразу ж при виході їх верхівок із обгорток листків. У зв’язку з тим, що з’явлення волоті розтягується на 10-13 і більше днів, їх видаляють в 2-3 прийоми.

Агротехніка і механізація робіт на насінницьких посівах кукурудзи, польові обстеження на ділянках гібридизації, апробація та реєстрація посівів, оформлення документації та обробка гібридного насіння здійснюються згідно методичних вказівок щодо виробництва гібридного і сортового насіння в кожній зоні вирощування.